26 квітня 1986 року о 1-23-44 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – з різницею у дві секунди відбулося два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, в результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж при вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році.

Чорнобиль… Це слово стало символом горя і страждання, покинутих домівок. Минуло 34 роки від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія. Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті важкі й героїчні події, імена мужніх добровольців — пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які тієї квітучої весни відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність, високий патріотизм, зупиняючи ядерну катастрофу. Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу. Низький уклін всім хто боровся зі страшною бідою. Їхній подвиг назавжди записаний до літопису людської мужності та навічно залишиться у пам’яті українського народу.

23 квітня- Всесвітній день книги та авторського права

Всесвітній день книг і авторського права відзначається 23 квітня. Цей день вибрали для свята не випадково. Саме 23 квітня 1616 року померли три генія світової літератури: Вільям Шекспір, Мігель де Сервантес Сааведра, а також Інка Гарсіласо де ла Вега, народилися Моріс Дрюон і Володимир Набоков.
У 1995 році на паризькій конференції ЮНЕСКО було прийнято рішення про встановлення даного свята. Його головна мета — викликати у молодого покоління повагу до літератури, закликати людей до читання книг, які є невід’ємною частиною духовної спадщини кожної епохи.

Книга — це не тільки джерело знань. Це простий доступ до головних людських цінностей, духовних принципів та творчих досягнень всього людства. Книга є носієм найрізноманітнішої інформації. На основі її використання організований весь освітній процес в цивілізованому світі. Також книга вважається фундаментом самоосвіти та пошуку внутрішньої гармонії. Цінність цього свята як раз і полягає в пропаганді цих ідей. Тільки любов до книги допоможе людям передати свій життєвий та історичний досвід наступним поколінням. День книг і авторського права можна назвати одним з інструментів культурного збагачення людства.

ІСТОРІЯ  КНИГИ

Пам'ятники книзі

22 КВІТНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗЕМЛІ

Великдень – найвеличніше свято українців

Серед традиційних свят в українській культурі є свято Великодня. Воно вважається найсвітлішим, найважливішим святом весни й пов’язують його з Воскресінням Христовим, яке розкриває радість перемоги Божого Сина над смертю й вічним забуттям. У Воскресінні християни вбачають підтвердження життя після смерті, що і є основним змістом святкування. Українці ретельно готуються до цього дня. Великодень нині символізує загальне відродження й оновлення. Проте чи задумувались ми, чому це свято має назви Пасха чи Великдень?

Пасха – свято дуже давнє. Українці відзначали його ще задовго до встановлення християнства в Київській Русі, і називалося воно «Великий День». День весняної перемоги над зимою, світла над темрявою, торжества життя над смертю. Також наші предки пов’язували це свято з весняними польовими роботами. Зазвичай пекли великодні «бабки» та прикрашали різноманітними способами яйця, які ми знаємо сьогодні як паски, писанки і крашанки.

Слово «Пасха» походить від назви старозавітного свята песах, яке іудеї пов’язували зі звільненням їх від рабства в Єгипті, і було це задовго до народження Христа. Що стосується самого слова «пасха», то в перекладі зі староєврейського воно означає «позбавлення», або «проходження». Християни вклали в це свято інший сенс та поєднали Великдень із Воскресінням Сина Божого, повстання його з мертвих.

Святкування Великодня спочатку не було пов’язане з розп’яттям Христа. Тільки в 325  році на Нікейському соборі, де були присутні представники всіх християнських церков, позначили головні правила святкування Великодня, багато з яких збереглися до наших днів. Із часом Пасха стала головним християнським святом.

Є й інша легенда, за якою назва «Великдень» з’явилася наприкінці першого тисячоліття з приходом на нашу землю християнства. Легенда говорить: «Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, так світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розіп’яли Христа – дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів».

Кажуть, що святкування Великодня має язичницьке коріння, що сягає ще часів до зародження християнства. Зокрема, в Україні в давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею й можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями й були пов’язані поминальні обряди навесні.

Великдень, або Пасха, для християн є одним із найважливіших свят, зі своїми традиціями і звичаями. Тому щиро вітаємо всіх із Світлим святом Воскресіння Христового й бажаємо добра, миру та злагоди в кожному домі.

Нехай буде запашною Великодня Паска та буде з Вами Божа ласка!

18 КВІТНЯ - ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ ДОВКІЛЛЯ

В Україні Всеукраїнський День довкілля відзначають щорічно у третю суботу квітня, починаючи з 1999 року. Свято започатковано Указом Президента України.

Спочатку ця акція була організована, аби відзначити Стокгольмську конференцію з довкілля, що стала однією з найважливіших в історії екологічного руху. Цього дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) – Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом Дня довкілля.

Головна мета свята – поліпшення стану природи. День довкілля дозволяє реально оцінити стан навколишнього середовища, в якому ми живемо. Дає можливість уважно обдумати дії та кроки, які кожен з нас має зробити в напрямку збереження та відновлення довкілля.

Чи вміємо ми берегти нашу природу, наше місто, нашу країну? Берегти від самих себе?

Озирніться навколо – сміття, недопалки, зламані гілки дерев і кущів у парках і скверах, обірвані квіти на клумбах…

Споконвіку  у нас в Україні перед  святом Паски господині прибирали свої обійстя та житло – мили, прали, підбілювали дерева, вимітали і спалювали сміття.

   Ця традиція зберігається – ось уже багато років, як ми щовесни відмічаємо третю суботу квітня як День довкілля. Мільйони  людей в різних містах і селах вийдуть на  вулиці – наведуть чистоту, порядок, насадять нові квіти та дерева. Знову буде навкруги краса, адже настала весна і хочеться дихати на повні груди свіжим і чистим повітрям і любуватись красою довкілля.

Тільки, коли мине цей день, давайте не забувати про все зроблене в День довкілля,і не смітити та не ламати все знову – хай наша країна, наші міста та села, наше житло, наше чудове навколишнє завжди радує нас.

Сьогодні відзначається Всесвітній день авіації та космонавтики. 

Свято відзначається за рішенням Міжнародної авіаційної федерації. 12 квітня 1961 року громадянин СРСР Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше у світі здійснив орбітальний політ навколо Землі, відкривши еру пілотуємих космічних польотів. 

Цього ж дня світова громадськість відзначає і Міжнародний день польоту людини в космос. Рішення було ухвалене 7 квітня 2011 року на 65–ій сесії Генеральної Асамблеї ООН і було присвячено 50-й річниці першого польоту людини в космос. 

В Україні сьогодні професійне свято тих, хто є дотичним до космонавтики – День працівників ракетно-космічної галузі України. Свято встановлене згідно з Указом Президента від 13 березня 1997 року. 

Свого часу українські науковці зробили величезний внесок у розвиток радянської космонавтики, що дозволило СРСР бути провідною космічною державою. Численні українські наукові установи, конструкторські бюро, промислові підприємства були причетні до багатьох найважливіших космічних перемог СРСР – від перших польотів у космос до створення й запуску космічного ракетного комплексу «Енергія-Буран».