29 ТРАВНЯ 2020 рік

ЛЮБІ МОЇ ПЕРШОКЛАСНИКИ! 

ВІТАЮ ВАС ЗІ СВЯТОМ ОСТАННЬОГО ДЗВОНИКА!

Вітаю із закінченням першого класу, з першою перемогою в шкільному житті! Тепер, коли знайомство зі школою позаду, я бажаю і далі так само впевнено і сміливо рухатися вперед, лускати задачки, як горішки, знаходити час для своїх захоплень і ніколи не сумувати!

Ось і настало літо. Скінчився навчальний марафон з уроками, контрольними роботами, перервами, домашніми завданнями, сміхом та сварками. Попереду – сонячні дні і канікули.

Нехай гарним та чудовим буде  відпочинок, сповнений нових яскравих вражень,  сподівань, цікавих знайомств. Відпочивайте, загоряйте, купайтеся, щоб до вересня набратися сил та оптимізму. А сил знадобиться, ой, як багато! Тож, не втрачайте часу даремно! Ліс, річка, походи – цим ви можете зайнятися в цей чудовий час під назвою КАНІКУЛИ! Тож бажаю, щоб на вашому шляху було більше добра та справедливості, перемог і здійснених мрій. Нехай завжди світить сонце. ПОБАЧИМОСЯ В НАСТУПНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ!!!

Вишиванка — наша національна святиня. Вишиту сорочку, вишитий рушник передають з роду в рід, бережуть як безцінну реліквію. Вітаю усіх з Днем вишиванки та бажаю натхнення до праці та боротьби за світле майбутнє нашої держави.

Я встану рано-вранці, на світанку,

Як спалахне на квіточці роса.

Вдягну найкращу в світі вишиванку

І оживе, засвітиться краса

В промінні сонця. І моя сорочка

У рунах, в квітах зразу оживе...

З чарівних квітів я сплету віночка

Й над світом щира пісня попливе.

Сорочка, що матуся вишивала,

Сердечко гріє, душу веселить.

Бо ж мама щастя-долю закликала.

Цей оберіг в житті нас захистить.

15 травня-Міжнародний день сім’ї

День сім’ї – це свято, що народилося з безмежної любові і вдячності до тих, хто дав нам життя і виводить на самостійну дорогу. Українці завжди шанували сім’ю і родинні зв’язки як найбільше багатство.

Від батька до сина, від бабусі до внучки передаються духовні цінності і культурні традиції українців, увібравши історичний досвід попередніх поколінь. Весь світ знає, якою талановитою, працелюбною і духовно багатою є українська нація. І саме в сім’ї закладаються ці високі людські якості.

Доля у всіх різна, але наскільки щасливими, впевненими, життєрадісними ми є і будемо залежить від наших близьких та наших родин.

Сім’я — це щастя, любов і удача,

 Сім’я — це влітку поїздки на дачу.

 Сім’я — це свято, сімейні дати,

Подарунки, покупки, приємні витрати.

Народження діток, перший крок, перший лепет,

 Віра в найкраще, хвилювання і трепет.

Сім’я — дружна праця і вічні турботи,

Сім’я — це багато вдома роботи.

Сім’я — це складно.

 Сім’я — це важливо.

 Сім’я — це коли

Все на світі можливо.

В останній місяць весни, у травні, коли земля вкривається травами і квітами, коли стоять прекрасні дні і літо стукає у двері. Україна відзначає дуже світле та красиве свято - День Матері.

Мама... Це - найдорожча і найцінніша у світі людина для кожного з нас. Перші кроки, перші слова, перші здерті коліна - все це її турботи, її справи, її життя. Де б не були і щоб не робили, куди б не закинула нас доля і що б з нами не трапилося, ми знаємо, що материнське серце все відчуває -, про все знає. Ми впевнені, що мама завжди поспішить нам на поміч, незважаючи на те, скільки нам років - три чи тридцять. Немає в цілому світі святішої і кращої «професії», ніж материнство.

Мама – головна людина в житті кожного. Той, хто дав життя і віддав вам і вашим сестрам або братам всі свої сили, передав знання і досвід. Не забудьте відвідати маму. Поки живі наші батьки, ми залишаємося дітьми. У цей день українці йдуть в гості до матері, вітають їх і нагадують, якими важливими вони є в їхньому житті. Мама завжди самовіддано любить своїх дітей, незважаючи ні на що, і завжди рада нашим перемогам і щиро співчуває невдачам. Якщо в День матері ви не можете прийти до мами, то обов'язково треба подзвонити їй і сказати теплі слова і нагадати про те, як сильно ви її любите. Адже мама – найдорожча людина в нашому житті.

 

8 травня всі українці відзначають День пам'яті та примирення  і
9 травня - 75-ту річницю Перемоги над фашизмом

Чимало свят дарує нам весна.

Як в рідний дім повернення з дороги.
Та є найбільш хвилюючим для нас
Величне свято Перемоги!
Це свято не затьмариться в віках.
В цей день нестимуть люди завжди квіти,
Не обміліє пам’яті ріка –

В серцях нащадків буде вічно жити…

Свято Перемоги – це свято зі слізьми на очах, це свято радісне і гірке. Радісне, бо принесло на нашу землю мир, гірке, бо ціна цієї радості – життя мільйонів наших співвітчизників.

ПАМ'ЯТЬ

І живуть у пам’яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.
Їх життя, їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.

Вшановуємо пам’ять про загиблих у День пам’яті та примирення і відзначаємо День перемоги над нацизмом у другій світовій війні

4 ТРАВНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ

Сьогодні у світі відзначають Міжнародний день протидії булінгу. Булінг (цькування) – тривожна тенденція, особливо для сучасного дитячого середовища. Дитині важко впоратись з цією проблемою самотужки і допомога та підтримка батьків дуже важлива. На жаль, більшість жертв булінгу приховує це від батьків. Із проявами булінгу в Україні стикаються 8 із 10 дітей. Такі дані оприлюднили в Українському інституті дослідження екстремізму. Таке явище, як цькування однолітків, поширюється по всьому світу, бо насильницька модель поведінки стає дедалі популярнішою. 

Зазвичай об'єктом знущань (жертвою) булінґу вибирають тих, у кого є дещо відмінне від однолітків. Відмінність може бути будь-якою: особливості зовнішності, манера спілкування, поведінки, незвичайне захоплення, соціальний статус, національність, релігійна належність. Найпоширенішими формами булінґу є : словесні образи, глузування, залякування, вимагання грошей, фізичне насилля тощо. Як захиститися? Що повинні робити батьки? 

Що робити батькам?

• У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
•  Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
• Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
•  Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
•  Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
• Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
• Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
•  Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
• Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
• Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
• Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
•  Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
• Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
• Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

Чому важливо вчасно відреагувати?

Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.

 Ті, хто піддаються булінгу:

• втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
•  відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;
• втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;
• втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).

Ті, хто булять:

• частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;
• частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.

Ті, хто вимушені спостерігати:

• часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
• потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.

Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.